Мы в телеграм

Последние новости Никополя, Марганца, Покрова. Город Никополь, Марганец, Покров - на NikopolNews. Останні новини Нікополя, Покрова, Марганця. Нікополь, Покров, Марганец - на NikopolNews.

 
   
   
   
   
   
   
    
 
    
  
  
  
  
  
       

ТРУБНОМУ ЗАВОДУ - 80!

Дата публикации: 16-08-2015

ТРУБНОМУ ЗАВОДУ - 80!У цьому році Нікопольському Південнотрубному заводу виповнюється 80років. За такий довгий проміжок часу у нашому місті, як і в країні в цілому, відбулося багато подій та змін, з якими пов’язане життя багатьох його мешканців. Тож давайте у ювілейну годину згадаємо насичену і непросту історію металургійного гіганта – ПТЗ.

А все починалося так. З середини 20-х років ХХ століття, після утвердження при владі в СРСР Й.Сталіна, більшовики активно взялися впроваджувати індустріалізацію. Перспективними планами передбачалася електрифікація всього Радянського Союзу та зведення на його просторах потужних підприємств. Металургійне виробництво Президія Верховної ради народного господарства вирішила розвивати на півдні країни та на Уралі. Одним з найважливіших проектів було будівництво Південнотрубного заводу. Тож у серпні 1931 року спеціальною її комісією, що прибула до Нікополя, та головою райвиконкому Куцеволом І.С. були оглянуті всі околиці міста. Зупинилися на західній рівнинній місцевості, поруч з якою проходила залізниця, і вже у листопаді стартували підготовчі роботи. А в лютому 1932 року світ побачила газета «Будівник Трубного», яка з самого початку і до закінчення будівництва відігравала важливу ідеологічну та соціальну роль на Нікопольбуді.

1 травня 1932 року на будівельному майданчику під час святкового мітингу було оголошено про завершення підготовчих робіт – спорудження житлових приміщень (бараків) для 3000 робітників, лісопильного заводу, прокладання на будівництві 10 км труб, залізничної гілки довжиною у 6 км, а також проведення 117-кілометрової телефонної мережі. В цьому ж році запрацювала тимчасова електростанція та було закладено фундамент першого цеху – ремонтно-будівельного.

Будівництво проводилося у складних умовах. Усі роботи доводилося виконувати вручну, відчувалася нестача робочої сили, будматеріалів. Незадовільне постачання продовольства, погані побутові умови, епідемії малярії, слабке керівництво призвело до плинності кадрів. В 1933 році Постановою Раднаркому Нікопольбуд було внесено до складу ударних будівництв країни, що фактично означало першочергове забезпечення усім необхідним і, відповідно, більш високі темпи будівництва. Завдяки їй, становище на новобудові нормалізувалося – з порядку денного були зняті не лише нагальні питання, а ще й відкрилися школи ліквідації неписемності, курси по отриманню кваліфікації, культурно-просвітні заклади (клуби,бібліотеки), запрацювала художня самодіяльність. У цьому ж році заклали фундамент першого трубопрокатного цеху. Монтаж двох станів «Штіфель», отриманих для нього від фірми «Демаг», розпочався в новому, 1934-му році. Здавалося, все йшло запланом, але труднощі не змусили себе довго чекати. Подорожчання робіт, знову погане постачання, дефіцит кваліфікованих кадрів вели до невиконання виробничої програми. Тож на будівництві мала своє місце пропагандистська робота, боротьба за місце першої новобудови СРСР. В газеті «Будівник Трубного» постійно закликали до перевиконання планів, всеохоплюючого ентузіазму, боротьби зі шкідниками і класовими ворогами, на яких списували значну частину невдач.

У квітні 1935 року запрацював перший трубопрокатний стан, пуск другого планувався у 3-му кварталі. 8 червня 1935 року наказом Г.К. Орджонікідзе директором заводу був призначений П.П. Брачко, а 1 липня завод увійшов до переліку офіційно-діючих підприємств. У вересні другий стан теж почав давати готову продукцію.

«Нікопольбуд» же, після червневої реорганізації, став самостійним будівельно-монтажним трестом на чолі з директором Черновим Д.П.

Поряд з будівництвом заводу, неначе гриби після дощу, зростало заводське містечко – соцмісто, за звичкою його так і називають до цього часу. У 1933 році по вулиці Трубченка для інженерно-технічних працівників з’явилися перші багатоповерхові будинки з окремими квартирами.Мешканці ж бараків, незважаючи на попередження про знос самостроїв при продовженні розбудови, хоч на деякий час самотужки покращували свої умови життя, зводячи на подвір’ях сараї, корівники, свинарники. Та пройшов час, і соцмісто поступово перетворилося на упорядковані квартали з багатоповерхівками, необхідними підсобними приміщеннями у дворах, дитячими майданчиками, яслами, магазинами.

Важливу роль у благоустрої району відігравала жіноча рада – організація, що об’єднувала дружин працівників заводу. Вони організовували громадські роботи, толоки, шили білизну для ясел, облаштовували гуртожитки, міський готель. За зверненням жіночої ради до наркому важкої промисловості С. Орджонікідзе, у 1935 році були виділені кошти для завершення будівництва школи-десятирічки.

ТРУБНОМУ ЗАВОДУ - 80!Відступаючи з Нікополя, німецькі війська не встигли повністю знищити наш Південнотрубний, але збитки,нанесені підприємству,склали 121 мільйон карбованців. Були зруйновані механічний, електроремонтний, залізничний, парокотельний цехи, складські приміщення, водонасосна станція, електрична підстанція. Спалені будівлі заводоуправління, сім багатоповерхівок на Соцмісті, будівлі ФЗО, бані, поліклініки.

Нікопольці з ентузіазмом взялися до відбудови заводу. Після роботи з лопатами й кирками вони розбирали завали, розчищали цехи. Через тиждень після визволення міста почав працювати обробний цех, а згодом – цех товарів широкого споживання. І вже весною 1945 року силами робітників та ІТР була відновлена перша черга ПТЗ.

 

Відразу після війни директором Південнотрубного був Ф.М. Майстренко, а у 1947-1950 роках - М.А. Тихонов, і саме на їхні плечі ліг великий тягар відбудови підприємства. Капітальне будівництво на заводі потребувало чималих коштів. В першій післявоєнній п’ятирічці на його здійснення було асигновано більше ніж 400 мільйонів карбованців. Разом з відбудовою зруйнованих цехів почалося будівництво нового стану «400» (так званого «Великого Штіфеля»), який на той час був найпотужнішим в країні. Завдяки скороченню строків встановлення обладнання у 2 рази, перша його продукція з’явилася ужовтні 1947 року, а 116 будівників і 60 металургів отримали ордени та медалі СРСР. В 1958 році начальнику стана «400» І.С. Куценко та кільцевому К.Ф. Гарагулі було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці, цього ж звання у 60-ті роки був удостоєний вальцівник ТВЦ № 1 П. І. Грязєв.

У травні 1950 року урочисто запустилитрубопрокатний стан «140».

 

На заводі широкого розмаху набули соціалістичні змагання, рух за культуру виробництва, закипіла робота раціоналізаторів та винахідників. За 1948-1952 роки вони подали більше трьох тисяч пропозицій з економічним ефектом понад 11,5 мільйонів карбованців. В 1957-1958 роках ПТЗ у Всесоюзних соціалістичних змаганнях виходив на провідні позиції. У 60-х роках ХХ ст. наш Південнотрубний став одним з найбільших заводів у Європі.

У 1955 році почалося відвантаження труб з трубоелектрозварювального цеху, а рік потому запрацював перший в країні цех обробки геологорозвідувальних труб. В 1958 році став до ладу цех по виробництву стальних пресованих труб, а в кінці 1959 року завершилося будівництво найбільшого в країні трубоволочильного цеху № 2. 1961 рік ознаменувався продукцією цеху № 4 по пресуванню труб з непрошивних та важкопрошивних марок сталей, а також новобудовами – труболиварним цехом та цехом товарів широкого споживання, робітники яких не могли натішитися новісіньким обладнанням. За успішну працю 6 передових робітників заводу отримали звання Героя Соціалістичної Праці, а у 1966 році ПТЗ був нагороджений Орденом Леніна.

Взагалі за часи Радянського Союзу Ордени Леніна одержали 65 заводчан, 16 трубників стали Заслуженими металургами УРСР, 180 – Почесними металургами, 27 – Лауреатами Державних премій СРСР та УРСР, 15 – Лауреатами премії Ради Міністрів СРСР, 17 інженерів заводу захистили кандидатські дисертації.

 

Поряд із зростанням заводу на декілька порядків змінився і добробут трубників. За післявоєнні роки вони отримали більше 34 тис. кв. м житла, радували очі побудовані школа, поліклініка, два клуби, банно-пральний комбінат, дитсадок та ясла, піонерський табір, стадіон, водна станція.

У 1967 році на заводі з’явився 3-й трубоволочильний цех, а 1 березня 1970 запрацював молодіжний цех № 7, в якому був встановлений унікальний високопродуктивний стан безперервної прокатки труб «30-102». 1976 рік – здача в експлуатацію трубоволочильного цеху № 4, а в 1984 році запущений ТВЦ № 5.

З 1974 року завод очолив П.І. Куценко – представник династії, голова якої Іван Степанович пропрацював на ПТЗ більше 30 років і є Почесним громадянином м. Нікополя.

 

Південнотрубний завод виробляв труби найширшого призначення з вуглецевих, легованих, нержавіючих марок сталі й сплавів на основі титану, міді, цирконію, в об’ємі 1500 000 тонн. Продукція підприємства використовувалася у різноманітних галузях народного господарства. Та у 90-х роках минулого століття, після розпаду СРСР, економіка нашої країни, в тому числі й металургійна промисловість, переживала значну кризу. Перші роки незалежності України, в результаті катастрофічного падіння попиту на трубну продукцію не лише на ринках країни, а й на просторах СНГ, для ПТЗ стали роками глибокого занепаду. В 1999 році Кабінет Міністрів України прийняв рішення про проведення реструктуризації заводу, який перетворився на акціонерне товариство «НПТЗ». В результаті цього процесу на його базі утворилася система з 16 закритих акціонерних товариств та одне державне підприємство ВАТ «НПТЗ». Завдяки реструктуризації, що проводилася на чолі з Головою правління, генеральним директором ВАТ «НПТЗ» Нєустроєвим О.Л., вдалося зберегти унікальну базу підприємства, погасити заборгованості до державного бюджету та до позабюджетних фондів, по заробітній платні тощо.

На початку 2000-х років металургійні підприємства, створені на базі Південнотрубного заводу, продовжили свій розвиток: зростали виробництво трубної продукції, заробітна платня та надходження до державного і міського бюджетів, а саме головне – були збережені робочі місця. Долаючи, протягом всієї своєї історії, нелегкі часи, тяжкі випробування, завод вистояв і продовжив боротьбу за провідні позиції у металургійній галузі країни.

Не одне покоління нікопольців пов’язало свою трудову діяльність з ПТЗ… І сьогодні, не дивлячись на великі зміни, що відбулися на заводі, для нас він – все той же «Південнотрубний»!

З ювілеєм Тебе, Заводе! З ювілеєм Вас, Трубники!

Людмила Міщенко

Альона Шмалько
(заввідділом новітньої і сучасної історії краю),


                                                

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
         
 
«    Апрель 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930 
 
 

 
Куда пойти в Никополе: ТОП - 5 событий ...
...
Где и когда в Никополе отметят Маслени ...
...
Куда пойти в Никополе на Католическое ...
...
Анонс новорічних свят у Нікополі
...
Куда пойти в Никополе на выходных?
...
 
 
  • Администратор 19.12.2016
    Новорічні святкування (1) / 0
    Администратор-фото
    21 грудня вистав у КЗ "НКДЦ" не буде. За детальнішою інформацією звертайтесь по телефону -  5-15-86
  • DanielDob 04.11.2016
    Никопольская молодежь отм ... (1) / 0
    DanielDob-фото
    5:1 (1:0, 0:1, 4:0). (14-, 54 ), (50), (59) . 32- . , 5 ,
  • Black_Fox 19.05.2016
    Хортинг – казачьи традиц ... (1) / 5
    Black_Fox-фото
    Никопольчане - призеры турнира
  • Надія Ткаченко 02.02.2016
    Алина Николаева- реп (1) / 20
    Надія Ткаченко-фото
    Молодчинка, Алиночка! :) Горжусь своей ученицей!
  • Администратор 22.01.2016
    У Нікополі без вісті проп ... (1) / 0
    Администратор-фото
    Нікопольський відділ поліції висловлює глибоку вдячність усім небайдужим нікопольцям, які відгукнулися на оголошення щодо зниклої 21 січня дівчинки. Завдяки пильності громадян її вдалося знайти вже на наступний день.
  • Администратор 06.01.2016
    Чайка-Любовная лирика (1) / 0
    Администратор-фото
    3 января 2016-го внезапно остановилось сердце поэтессы Ларисы Крикуненко(Чайка). Эта смерть стала полной неожиданностью для близких, родных, друзей и знакомых Ларисы Николаевны, ведь она вела активную общественную жизнь, постоянно проводила творческие встречи, где читала свои волшебные стихи и исполняла песни под бандуру и гитару. Будучи на пен ...
  • Администратор 08.12.2015
    Допоможіть врятувати житт ... (3) / 0
    Администратор-фото
    8 грудня 2015р. в обласній лікарні ім. Мечникова зупинилося сердце, ще одного нікопольського героя - Лацмана Анатолія Івановича.

  • Nadia 06.12.2015
    Допоможіть врятувати житт ... (3) / 0
    Nadia-фото
    Всем спасибо за поддержку и помощь!!! Состояние папы немного ухудшилось из-за пневмонии, кома уже 16 дней((( Еще мой "Герой" получил медаль
  • Nadia 01.12.2015
    Допоможіть врятувати житт ... (3) / 0
    Nadia-фото
    11 дней комы, н ...
  • Администратор 23.06.2015
    Нікополь зустрічав учасни ... (2) / 0
    Администратор-фото
    илья))),
    Вот ссылка на новости горисполкома,где есть репортаж о турнире.
    https://www.youtube.com/watch?v=IZFqcySUtQQ
 
 

 

 

 
 
Все права защищены © Никополь ART 2009-2019