Мы в телеграм

Последние новости Никополя, Марганца, Покрова. Город Никополь, Марганец, Покров - на NikopolNews. Останні новини Нікополя, Покрова, Марганця. Нікополь, Покров, Марганец - на NikopolNews.

 
   
   
   
   
   
   
    
 
    
  
  
  
  
  
       

Яким був нікопольський скіф?

Дата публикации: 25-07-2021

Граков Борис Миколайович (1 грудня 1899 р., м. Онега – 14 вересня 1970 р., м. Москва) – радянський археолог, широко відомий фахівець зі скіфо-сарматської та античної археології, керівник Степової скіфської експедиції Московського державного університету, доктор історичних наук, професор Московського державного університету.
Народився в м. Онега Онезького повіту Архангельської губернії Російської імперії (нині – в Онезькому районі Архангельської області Російської Федерації), в родині лісничого, спадкового дворянина.
З 1905 р. жив у Москві. 1918 р. закінчив Сьому Московську гімназію із золотою медаллю та вступив на історико-філологічний факультет Московського університету (1918–1922 рр.).
1919 р. отримав тимчасову посаду наукового співробітника у Державному історичному музеї, з 1922 р. – старший помічник зберігача.
1924 р. вступив до аспірантури Російської асоціації науково-дослідних інститутів суспільних наук, і 1928 р. захистив дисертацію на тему «Давньогрецькі тавра з іменами астіномів».
У 1933–1935 рр. – учений секретар античного сектору Державної Академії історії матеріальної культури, пізніше – старший науковий співробітник Російської асоціації науково-дослідних інститутів суспільних наук.
З 1933 р. викладав давньогрецьку та латинську мови в Московському інституті філософії, літератури та історії, в 1937– 1938 рр. – доцент кафедри археології.
З 1939 р. – доктор історичних наук (дисертація «Таврована керамічна тара доби еллінізму як джерело з історії виробництва та торгівлі»).
З 1941 р. – професор кафедри археології історичного факультету Московського Державного Університету, для студентів якого його розкопки були чудовою школою. Читав лекційний курс «Вступ до археології», спецкурси «Залізна доба», «Загальні риси скіфської культури степної та лісостепної областей Північного Причорномор’я», «Археологічний коментар до „скіфського оповідання“ Геродота», «Сармати», «Скіфська релігія та епос», «Антична керамічна епіграфіка».
У 1943 – 1947 рр. був завідуючим сектором нумізматитки та допоміжних дисциплін, у 1947 – 1952 рр. – сектору скіфо-сарматської археології Інституту історії матеріальної культури Академії наук СРСР.
1952 р. організував I Всесоюзну конференцію зі скіфо-сарматської археології.
З 1925 р. проводив розкопки в Поволжі та Приураллі, Іванівській області, Західному Казахстані, з 1937 р. – в Україні, зокрема в Нікопольському районі Дніпропетровської області (за дорученням Московського відділу інституту історії матеріальної культури та Нікопольського краєзнавчого музею).
16 липня 1945 р., розкопавши курган №2 у курганній групі «Сірко» біля села Сулицьке, Борис Граков знайшов неушкоджений череп скіфа, похованого 25 століть тому, який після реконструкції московським антропологом професором Михайлом Герасимовим отримав назву «Нікопольський скіф».
Б. М. Граков – засновник кількох нових напрямків в археології. Він вперше створив нову наукову дисципліну «Антична керамічна епіграфіка» і першим систематизував величезний матеріал про старогрецькі керамічні тавра і створив повне їх зведення по Північному Причорномор'ї. Досліджував проблеми етногеографії Скіфії, суспільного устрою і виробництва скіфів і сарматів, виділив основні етапи сарматської культури Поволжя і Приуралля VI–IV ст. до н. е.
Б. М. Граков є автором багатьох наукових робіт, серед яких - «Давньогрецькі тавра з іменами астиномів», «Скіфи», «Кам'янське городище на Дніпрі», «Рання залізна доба».
Миха?йло Миха?йлович Гера?симов (2 (15) вересня 1907 р. – 21 липня 1970 р.) – радянський та російський антрополог, історик-археолог та скульптор; розробник методики відновлення зовнішнього вигляду людини на основі скелетних залишків («метод Герасимова»).
Народився в Санкт-Петербурзі у сім'ї лікаря. Дитячі та юнацькі роки провів у Іркутську. З 11 років брав участь в археологічних розкопках. Був захоплений роботою Жоржа Кюв'є та його дослідами з реконструкції вигляду вимерлих тварин.
З 13 років працював у анатомічному музеї при медичному факультеті Іркутського університету, багато часу провів у морзі, вивчаючи зв'язок м'яких тканин обличчя з кістками черепа.
У 1922 році, ще школярем, Михайло почав працювати в Іркутському краєзнавчому музеї.
Перше поховання людей кам'яної доби в Іркутську розкрив у свої 14 років, друге – в 17-річному віці. У 18 років опублікував свою першу наукову статтю про розкопки палеолітичного стійбища біля Іркутська.
У лютому 1928 р., будучи співробітником згаданого краєзнавчого музею, Герасимов прибув у село Мальта Усольського району Іркутської області на річці Білій неподалік від озера Байкал, де незадовго до цього місцевим жителем Савельцевим було виявлено бивень мамута. Дослідницька робота Герасимова, під час якої ним було вивчено територію близько 1 000 м?, привела до відкриття всесвітньо відомої пізньопалеолітичної стоянки Сибіру «Мальта».
У 1931–1936 рр. і 1959 р. досліджував Фофановський могильник біля села Фофаново в Кабанському районі Бурятії.
У 1939–1945 рр. жив і працював у Самарканді. Створив скульптурні портрети-реконструкції шерегу історичних особистостей: Тамерлана, Шахруха, Міран-шаха, Мухамед-Султана, Улугбека та інших.
У 1944 р. з родиною переїхав до Москви. Працював в Інституті історії матеріальної культури Російської академії наук.
З 1956 р. – доктор історичних наук.
З 1966 р. входив до складу редколегії журналу «Бюллетень Комиссии по изучению четвертичного периода».
М.М. Герасимовим було створено понад 200 скульптурних портретів-реконструкцій історичних особистостей, у тому числі: Івана IV Грозного, Ф. Ф. Ушакова, Ярослава Мудрого, Андрія Боголюбського та ін. Він відновив зовнішній вигляд пізнього неандертальця з грота Ла-Шапель-о Сен у Франції та кроманьйонців зі стоянки Сунгир біля м. Володимира, скульптурні портрети скіфа, череп якого було знайдено у Нікопольському районі Дніпропетровської області та «жінки Сопе», скелет якої було знайдено у кам’яному могильнику на території Естонії.
М. М. Герасимов є автором наукових праць з антропології, історії та четвертинного періоду, серед них: «Раскопки палеолитической стоянки в селе Мальте», «Восстановление лица по черепу», «Палеолитическая стоянка Мальта (раскопки 1956–1957 гг.)», «Люди каменного века».
Твори М. М. Герасимова представлено в багатьох біологічних, антропологічних та історичних музеях.
2007 р. Банком Росії випущено срібну монету номіналом 2 рублі, присвячену 100-річчю від дня народження М. М. Герасимова.

Узнавай культурные новости региона первым! Подписывайся на наши каналы в Instagram и Telegram.


Олена Останська

Раніше ми писали: Стало відомо, хто перетендує на посаду директора Нікопольського краєзнавчого музея

                                                

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
         
 
«    Сентябрь 2021    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930 
 
 

 
Нікопольців запрошують на \"Козацьку т ...
...
Поблизу Нікополя відбудеться Велика ра ...
...
У Нікопольському районі вшанують Івана ...
...
Стало известно, как в Никополе отметят ...
...
Картини Костянтина Поддубко побачать ...
...
 
 
 
 

Расписание автобусов Никополя

Новости Никополя Марганца Покрова

 
 
Все права защищены © Никополь ART 2009-2021