Мы в телеграм
 
   
   
   
   
   
   
    
 
    
  
  
  
  
  
       

22 січня – День Соборності України

Дата публикации: 22-01-2019

22 січня – День Соборності України

22 січня - Україна святкує День Соборності України. Сто років тому, у 1919 році, було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки.

Що таке Соборність?

Соборність землі України – духовне єднання всіх територій, які історично належали нашому народові, єдність і цілісність загальної території України, недоторканність її кордонів.

Соборність української державності означає, що Україна має свою єдину національну державу, яку створює сам народ, як вільну, суверенну, демократичну, правову і соціальну.

Від часів роздробленості Київської Русі ідея Соборності стала однією з запорук збереження української державності та національного самоусвідомлення.Володимир ВеликийіЯрослав Мудрий,Володимир МономахіЯрослав Осмомисл,Роман МстиславичіДанило Галицький,Богдан ХмельницькийіІван Виговський,Петро ДорошенкоіІван Мазепау різні часи і за різних історичних обставин намагалися втілювати цю ідею у життя.


Читайте також: В Нікополі пройшов конкурс малюнків "Україна єднаймося!"

 

 

Навіть у часи поділу між чужинними державами українці завжди вірили у національне об’єднання. Доказом цього є подвижницька діяльність "Руської трійці" й Головної Руської Ради у Львові, творчість Юліана Бачинського і Миколи Міхновського, які переконливо обґрунтовували потребу здобуття політичної незалежності України на всьому просторі української етнічної території.

Більше про святкування Дня Собоності дивіться у відео:

За яких умов відбувалось об’єднання?

Наприкінці 1918 року, після завершення Першої світової війни, на Наддніпрянщині повалили Гетьманат Павла Скоропадського та відновили Українську Народну Республіку (УНР). Водночас, у Західній Україні, після розпаду Австро-Угорщини, постала Західно-Українська Народна Республіка (ЗУНР).

Від самого початку ЗУНР втягли у виснажливу війну з Польщею, яка зазіхала на її землі. Політики ЗУНР нагально потребували допомоги з боку наддніпрянців і стали ініціаторами проголошення Акту Злуки.

Державний секретаріат (уряд) ЗУНР розумів, що возз’єднання могло реалізовуватися тільки на ґрунтовних правових засадах. Тому виробив проект попереднього договору і направив до Директорії у Фастів делегаціюДмитра ЛевицькогоіЛонгина Цегельського. Після докладного обговорення цього проекту Директорія і делегація ЗУНР 1 грудня 1918 року підписалиПередвступний договір, в якому говорилося:

"Західноукраїнська Народня Республіка заявляє цим непохитний намір злитися в найкоротшім часі в одну велику державу з Українською Народньою Республікою, значить, заявляє свій намір перестати існувати як окрема держава, а натомість увійти з усею своєю територією і населенням як складова частина державної цілісності в Українську Народню Республіку... Правительства обох Республік уважають себе зобов’язаними сю державну злуку можливо в найкоротшім часі перевести в діло, щоб обі держави утворили справді одну неподільну державну одиницю".

Від імені Директорії Передвступний договір підписалиВолодимир Винниченко,Опанас Андрієвський,Федір Швець,Симон Петлюра.

ЗУНР зберігала за собою права "територіальної автономії, котрої межи означить в хвилі реалізації злуки обох республік в одну державну цілість окрема спільна комісія за ратифікацією її рішень компетентними правительственними державними органами обох Республік".

Нині на Фастівському залізничному вокзалі є Музей-вагон злуки УНР і ЗУНР, в якому було підписано Передвступний договір 1 грудня 1918 року.


Що було далі?

3 січня 1919 року на сесії парламенту ЗУНР у Станіславові (Івано-Франківськ) було прийнятоухвалу "Про злуку Західноукраїнської Народньої Республіки з Українською Народньою Республікою"в "одну, одноцільну, суверенну Народню Республіку". Так ратифікували підписану 1 грудня 1918 року угоду.

На тому ж засіданні було обрано делегацію у кількості 65 осіб на чолі з Левом Бачинським. Делегація з представників Галичини, Буковини і Закарпаттяприбула до Києва 16 січня і взяла участь у спільних засіданнях Директорії і Ради Народних міністрів УНР.

Тоді і проголосили соборність?

Ще ні, трохи пізніше. Ідея соборності українських земель охопила у ті часи не лише Наддніпрянщину і терени, підконтрольні ЗУНР, а й Закарпаття.

21 січня 1919 року у Хусті 420 делегатів Всенародних Зборів українців Закарпаття ухвалили "з’єдиненнє з Соборною Україною" і просили, "щоби українське військо обсадило комітати, заселені українцями". Проте, таке легітимне і правове рішення не було втілено в життя, оскільки невдовзі чеські та румунські війська окупували територію Закарпаття.

Опівдні, 22 січня 1919 року – у першу річницю проголошення самостійності УНР – у Києві на Софійській площі у святковій обстановці (день був оголошений неробочим) відбуласяурочиста церемонія Злуки.

Як проходила церемонія Злуки?

На площі зібрались тисячі людей. Лонгин Цегельський зачитав Ухвалу парламенту ЗУНР від 3 січня, а священик оголосив Універсал Директорії, в якому йшлося:

3 січня 1919 року в м. Станиславові Українська Національна Рада Західної Української Народньої Республіки… торжественно проголосила злуку Західної Української Народньої Республіки з Наддніпрянською Народньою Республікою – в одноцільну, суверенну Народню Республіку. Вітаючи з великою радістю цей історичний крок західних братів наших, Директорія Української Народньої Республіки ухвалила тую злуку прийняти і здійснити на умовах, які зазначені в постанові Західної Української Народньої Республіки від 3-го січня 1919 року. Од нині воєдино зливаються століттям одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народня Республіка (Галичина, Буковина; Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна".

Цей універсал підписали голова Директорії УНРВолодимир Винниченко, члени ДиректоріїСимон Петлюра,Федір Швець,Андрій МакаренкоіОпанас Андрієвський, а також керуючий справами ДиректоріїІван Красковський. Святкові заходи завершилися військовим парадом, який приймав полковник Українських січових стрільцівЄвген Коновалець.

Під час урочистих заходів у центрі Софійської площі, поруч із Директорією і делегацією ЗУНР, стояв також іноземний дипломатичний корпус. До нього увійшли посол Австрії Карл Фюрстенберг, посол Болгарії Іван Шишманов (зять Михайла Драгоманова), посол Всевеликого Війська Донського генерал-лейтенант Олександр Черячукін, заступник посла Німеччини Мейснер, консул Туреччини Орерід-бей, консул Нідерландів і грузинський військовий аташе.

Маловідомий факт:через два дні після проголошення Акту Злуки, 24 січня 1919 року, Рада Народних Міністрів УНР прийняла закон про встановлення щорічного святкування 22 січня дня самостійності України, на честь роковин проголошення самостійності УНР.

Що відбувалось після церемонії?

23 січня у столиці розпочав роботу Трудовий конгрес України – тимчасовий вищий законодавчий орган УНР, який відкрився з оголошення тих самих документів. Конгрес одностайно ратифікував Універсал Директорії.


28 січня в Універсалі Трудового Конгресу України до українського народу з цього приводу, зокрема, зазначалося:

Вся вища влада на Україні, на час перерви засідань Трудового Конгресу, має належати Директорії, котра доповнюється представником од Наддністрянської України (Галичини, Буковини і Угорської України), акт з’єднання з якою затверджено на першім засіданні Конгресу".

До складу Директорії ввели лідера ЗУНРЄвгена Петрушевича. Після об’єднання ЗУНР ставала Західною областю УНР (ЗОУНР). Вирішили, що Декларацію про Злуку мали затвердити Установчі збори, які планували скликати найближчим часом із території всієї України. До того часу ЗОУНР залишалася при власних законодавчих і адміністративно-виконавчих органах влади.

Погодили військове командування на фронтах, упровадили спільну валюту (гривні й карбованці), створили окреме міністерство для справ ЗОУНР, а також обрали спільну делегацію на Паризьку мирну конференцію. Українську Галицьку армію, яка вела бойові дії проти поляків, очолив генерал-наддніпрянецьМихайло Омелянович-Павленко(пізніше – Олександр Греков). Начальником Генштабу УГА деякий час був полковник із НаддніпрянщиниЄвген Мишковський.

Починаючи з лютого 1919 року, органи влади ЗУНР у документах та офіційних зверненнях використовували назву "Західна Область Української Народної Республіки".

Формальні наслідки об’єднання зафіксували і на місцевому рівні – на печатках повітових органів влади зображення лева як символу Галичини поступилося місцем тризубу. Наприкінці лютого 1919 року у Станіславові розпочало роботу Галицьке Інформаційне Бюро при Директорії УНР. До тимчасової столиці ЗОУНР перебралися Державний банк УНР та Експедиція заготовки державних паперів, яка друкувала українські банкноти.

30 березня 1919 року делегація Соборної УНРофіційно повідомилапослів усіх держав, що були акредитовані у Відні,про злиття УНР і ЗУНР в єдину державу.

Однак об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу через низку обставин не було доведено до логічного завершення.

Чому не завершили?

ЗОУНР зберігала за собою власні органи законодавчої та виконавчої влади з чітко окресленими обсягом їхніх повноважень. Кожне з державних утворень продовжувало розпоряджатися власними військами, дії яких, щоправда, певним чином координувалися обома командуваннями і урядами. Крім того, де-юре остаточне рішення про зазначене державне злиття мали прийняти загальноукраїнські Установчі Збори.

Отже, ці дві національні українські формації складали, швидше, конфедеративне державне об’єднання, що було обумовлено як об’єктивними, так і суб’єктивними тогочасними причинами. Головна з них – скрутне становище, в якому незабаром опинилися Директорія УНР та її уряд, які змушені були під натиском більшовицьких військ залишити майже всю територію України.

З іншого боку, перебуваючи під тиском польських військ, на початку останнього рішучого контрнаступу (Чортківська офензива) парламент і уряд ЗОУНР 9 червня 1919 року надавЄвгенові Петрушевичунадзвичайні повноваження, проголосивши його Диктатором. Наддніпрянське керівництво відреагувало на цей крок дуже негативно. Петрушевича було позбавлено місця у складі Директорії УНР. Поглибилися протиріччя між УНР і ЗОУНР. Для першої головною небезпекою були більшовики та білогвардійці, для другої – поляки.

Намагаючись урятувати ситуацію й здобути підтримку Польщі проти більшовиків, УНР пристала на її територіальні домагання. В свою чергу, в листопаді 1919 року уряд ЗОУНР пішов на переговори з білогвардійцями, і Українська Галицька армія перейшла на їхній бік.

2 грудня представники УНР і Польщі підписали проект Декларації, згідно з яким Польща в обмін на військову допомогу отримувала Холмщину, Полісся, Підляшшя, Західну Волинь і Східну Галичину. ЗОУНР протестувала, але діячі УНР не взяли це до уваги. Тому 20 грудня 1919 року Петрушевич скликав засідання свого уряду у Відні, на якому вирішили в односторонньому порядку скасувати Акту Злуки.

Отже, Соборність УНР було зруйновано, по суті, українськими ж руками, що стало однією з причин поразки Української революції 1917–1921 років. Цей досвід є надзвичайно повчальним для сьогодення. Головний висновок очевидний:за будь-яких обставинукраїнці маютьзалишатися згуртованою нацією, міцно триматися один одного і в жодному разі не допускати ані найменшої поступки у питанні єдності й територіальної цілісності України.

Чому тоді Акт Злуки досі шанують?

Бо він лишився знаменною подією, що дала змогу заявити перед усім світом про неподільність українських земель, єдність і солідарність українського народу. Акт Злуки 22 січня 1919 року – це орієнтир для усіх поколінь борців за волю України, заклик до єдності й неподільності українських земель і українського народу від Закарпаття до Донбасу.

Акт Злуки став прологом, дороговказом для всіх борців за волю нашої держави і для сучасної соборної суверенної України.

Впершена офіційному рівні свято Соборності України відзначили на Закарпатті22 січня 1939 року. Політична еліта Карпатської України розглядала святкування в Хусті, приурочені до 20-ліття Акту Злуки, як додатковий засіб маніфестації загальноукраїнських прагнень мешканців краю на міжнародній арені.

Водночас, це був чудовий привід нагадати закарпатцям про їхнє волевиявлення від 21 січня 1919 року, щодо приєднання Закарпаття до Української Народної Республіки зі столицею у Києві. То була найбільша за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини демонстрація місцевого населення за участю 30 тисяч людей, які з’їхалися до столиці Карпатської України з усіх куточків краю.

22 січня 1990року між Києвом і Львовом було створено живий ланцюг єднання – "Українська хвиля" – з нагоди 71-ї річниці проголошення Акту Злуки УНР та ЗУНР. За різними оцінками, участь в акції взяли від 500 тисяч до 3 мільйонів українців. Щороку тепер 22 січня відбувається акція"Живий ланцюг Соборності".

21 січня 1999 рокуПрезидент УкраїниЛеонід Кучмасвоїм указом встановив свято – День Соборності. 30 грудня 2011 року тодішній президентВіктор Януковичскасував і День Соборності, і День Свободи (22 листопада), натомість встановив нове свято – День Соборності та Свободи України 22 січня. Він зробив так, аби знищити пам’ять про Помаранчеву революцію, початок якої припав на 22 листопада 2004 року.

Зрештою, ПрезидентПетро Порошенко13 листопада 2014 року розділив ці свята, встановивши День Соборності України 22 січня (на честь річниці Акту Злуки) і День Гідності та Свободи 21 листопада (на честь річниці початку Помаранчевої революції та Революції Гідності).


                                                

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
         
 
«    Сентябрь 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30 
 
 

 
Стало відомо, коли проведуть обласний ...
...
Стала відома дата проведення Міжрегіон ...
...
В Никополе покажут мультфильм под откр ...
...
Никопольчан приглашают на мастер-класс ...
...
Стало відомо, коли пройде SirkoMegаFes ...
...
 
 
  • Администратор 19.12.2016
    Новорічні святкування (1) / 0
    Администратор-фото
    21 грудня вистав у КЗ "НКДЦ" не буде. За детальнішою інформацією звертайтесь по телефону -  5-15-86
  • DanielDob 04.11.2016
    Никопольская молодежь отм ... (1) / 0
    DanielDob-фото
    5:1 (1:0, 0:1, 4:0). (14-, 54 ), (50), (59) . 32- . , 5 ,
  • Black_Fox 19.05.2016
    Хортинг – казачьи традиц ... (1) / 5
    Black_Fox-фото
    Никопольчане - призеры турнира
  • Надія Ткаченко 02.02.2016
    Алина Николаева- реп (1) / 20
    Надія Ткаченко-фото
    Молодчинка, Алиночка! :) Горжусь своей ученицей!
  • Администратор 22.01.2016
    У Нікополі без вісті проп ... (1) / 0
    Администратор-фото
    Нікопольський відділ поліції висловлює глибоку вдячність усім небайдужим нікопольцям, які відгукнулися на оголошення щодо зниклої 21 січня дівчинки. Завдяки пильності громадян її вдалося знайти вже на наступний день.
  • Администратор 06.01.2016
    Чайка-Любовная лирика (1) / 0
    Администратор-фото
    3 января 2016-го внезапно остановилось сердце поэтессы Ларисы Крикуненко(Чайка). Эта смерть стала полной неожиданностью для близких, родных, друзей и знакомых Ларисы Николаевны, ведь она вела активную общественную жизнь, постоянно проводила творческие встречи, где читала свои волшебные стихи и исполняла песни под бандуру и гитару. Будучи на пен ...
  • Администратор 08.12.2015
    Допоможіть врятувати житт ... (3) / 0
    Администратор-фото
    8 грудня 2015р. в обласній лікарні ім. Мечникова зупинилося сердце, ще одного нікопольського героя - Лацмана Анатолія Івановича.

  • Nadia 06.12.2015
    Допоможіть врятувати житт ... (3) / 0
    Nadia-фото
    Всем спасибо за поддержку и помощь!!! Состояние папы немного ухудшилось из-за пневмонии, кома уже 16 дней((( Еще мой "Герой" получил медаль
  • Nadia 01.12.2015
    Допоможіть врятувати житт ... (3) / 0
    Nadia-фото
    11 дней комы, н ...
  • Администратор 23.06.2015
    Нікополь зустрічав учасни ... (2) / 0
    Администратор-фото
    илья))),
    Вот ссылка на новости горисполкома,где есть репортаж о турнире.
    https://www.youtube.com/watch?v=IZFqcySUtQQ
 
 

 

 

 
 
Все права защищены © Никополь ART 2009-2019