Мы в телеграм

Последние новости Никополя, Марганца, Покрова. Город Никополь, Марганец, Покров - на NikopolNews. Останні новини Нікополя, Покрова, Марганця. Нікополь, Покров, Марганец - на NikopolNews.

 
   
   
   
   
   
   
    
 
    
  
  
  
  
  
       

Життя сміється й плаче

Дата публикации: 2-10-2015

Життя сміється й плачеДо скарбнички поезії нашого сайта додаються декілька вершів Валерія Терзі. 


В ЧОМУ СИЛА ЧОЛОВІКА?

 

Може, в серці у вели́кім?

У якому і любов, тривога, й ласка?

Ну,скажіть мені, будь ласка,

В чому сила чоловіка?
Може, у душі його глибокій,



Де ховається не́спокій,

 

І де мі́ститься турбота

Про людей і про роботу?
Може, в голові його тверезій,

Де хитаються терези:
Так чини́ть, а чи інакше...


В чому сила чоловіка?
Може, у плечах його сталевих,

На які звалив він ношу
І достойно йде вперед?

Звідки сила в чоловіка?

Від батьківського коріння,

Від його благословіння.

Може, мати дала силу,

Коли в Господа просила
Сину долі нелегкої?

Вона знала - не гадала,

Що служитиме він людям.

 


Звідки сила в чоловіка?

Може, від тополі,

Що стоїть в батьківськім полі?

Може, від води простої

Із криниці польової?

 


Так! Тепер я твердо знаю,

В чому сила в чоловіка!

В його серці у великім,

У його душі глибокій,

У натурі у широкій,

В голові його тверезій,

У міцних плечах,

У недоспаних ночах.

 

Знаю я, що він не схибить,

Спини не зігне,

А якщо плече зомліє,

Ми підставимо й своє.

ДО ВЛАСНОГО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

Відмотую назад я кадри цього фільму,

До болю у очах дивлюся це кіно,

Якісь будинки, вікна-більма.

Про що оте кіно? Про що воно?

 

Вдивляюсь у знайомі мужні лиця.

Цей другом був, та вже нема його,

А той – мій закадичний ворог,

Мудрий як лисиця,

Його уже простив давно.

 

А цього мені жаль – душею він змілів,

Міг бути сильним, та не захотів,

А той – титан, та тільки знов печаль,

Пішов у даль стежиною поміж житами.

 

Та раптом зупинивсь і помахав рукою,

Вдивляйся – не вдивляйсь,

Не оберне́ться він,

Не простягне в привіті він долоню.

 

А хто отой – веселий і чорнявий,

Що намагається так щиро грати свою роль,

Ще не зіпсований життям,

Не знає, ма́буть, ці́ни втратам…

Вдивляюсь ближче – та це ж я!

 

Скінчились кадри ті, бо світло спалахнуло,

Яскраве сонце зазирнуло у вікно,

Життя пройшло, ні – промайнуло,

Другого вже не буде – не дано.

 

Я був колись і молодим, і гарним,

А попереду все життя було,

Роки ж спливли, пробігли дні і ночі,

І ви́цвіли мої блакитні очі,

І вуса посивіли вже давно.ї

 

Пролетіло життя, захитались терези,

Та шумлять ще у кронах берези,

Ніжний вітер шовко́ві розчісує коси,

І блищать від роси вже пшеничні покоси,

Я ж горну́ до грудей молоденьку берізку – внуча.

 

* * *

Музика душу бентежно тривожить,

Я ж радіти не можу, не можу…

Музика душу візьме і стриножить,

І заклякне душа, і ніщо не поможе…

 

Під чарівнії звуки

Кружляють пухнасті сніжинки:

Підставляю обличчя – о муки! о муки!

А вона вже не чує,

А вона вже не бачить –

Ох, як скоро у даль відлетіли ті звуки!..

 

Зостаюсь наодинці я сам із собою,

Обнімуся із нею – страшною бідою…

Що ті сльози, як серце – кривавая рана?

Чом пішла ти за обрій так рано? Так рано!..

НАМИСТО ДЛЯ ОНУЧКИ

На могилі моїй посадіть чорнобривці,

Кущ калини і кущ полину,

І жовтенькі синички – сміливці

Прилітатимуть в гості - не обминуть.

 

Буде сивим той кущик полинний,

А синички радітимуть в листі калини,

Попрошу – помандрують-полинуть

І привіт віднесуть до родини.

 

Попрошу я крилатих сміливців

Віднести моїм дітям із степу у місто

Квітку-сонечко із чорнобривців,

Щоб було для онучки в намисто.

 

Іншим разом, коли ще до мене прилинуть

Ці маленькі жовтенькі ласуні,

Я розсиплю під кущик зернятка калини,

Пригощайтесь крилаті красуні.

 

Не дарма, - зробіть добреє діло,

Щоб душа моя так не боліла,

Віднесіть ви краплинку калини,

Щоб в намисті онучки вона червоніла.

 


І утретє прошу вас, пустунки,

Із полину жовтенькі зернятка

Повплітайте в коралі Настуньки,

Щоб щаслива була, і багата.

(12.12.12)

ПІСНЯ ПРО ОЛЕСЮ

Пролітала лебідонька, сіла край могили.

Розказала Лесі, як сумує милий.

Завітали в гості голуби у парі,

Задивились на портрета, на хресті, в емалі.

 

Молода вродлива пані сумно споглядає,

Чи не бачили дитини – в голубів питає.

 

Підроста твоя дитина, вже не зна печалі,

А ось стара мати тебе виглядає.

Згорбився і батько, сліз не вистачає…

Чом ти не приходиш? Чом тебе немає?

 

Молода вродлива пані сумно споглядає,

Чи не бачили дитини – в голубів питає.

 

Прилетіла журавлиха з далекого краю,

Рідний степ, долина її зустрічають.

Ходить птаха радо, ноги розминає…

Щось цього горбочка не знаю… не знаю…

 

Молода вродлива пані сумно споглядає,

Чи не бачили дитини – в голубів питає.

 

Як же ж так, Олесю? – ти ж мені бажала,

Щоб я долетіла, щоб весни діждала…

Я назад вернула до рідного краю,

А тебе немає… Чом не зустрічаєш?

 

Молода вродлива пані сумно споглядає,

Чи не бачили дитини – в голубів питає.

Білі вірші,

білі-білі як молитва…

(так і було)

З усіх сортів троянди

Була миліша Лесі Глорія,

Її і посадила край порога.

 

Поки росла, старанно доглядала,

А та всміхалася квітками

До молодої та вродливої дівчини.

 

А тільки ж сталася біда:

Пішла за обрій Леся,

Пішла і більше не вернулась.

 

Засумувала Глорія сердечно,

Все виглядала подругу, та марно –

Нема хазяйки молодої…

 

Від горя всохла та троянда,

Та Лесин батько пожалів –

Не викопав пропалий кущик.

 

На весну другу в тому місці

Погнали пагони шипшини

І зацвіли рожевим цвітом,

 

На осінь ягідки червоні

Як плями крові

На зеленім листі.

 

Та як їх батько позриває,

Коли то ягоди-привіти

Від Глорії і Лесі з того світу?

 

(28.09.2014)

 

* * *

УНебає свої закони,

Не можем ми чого́сь змінить.

Тому і плачуть в нас ікони

І просять душі нам зціли́ть.

 

Не нарікаю я на Нього,

Всевишнього свого Отця,

Благаю щиро я у Бога:

Пошли нам спокою в серця!

 

Ти дав хреста важкого дуже,

Але я знаю – донесе́м.

То ж укріпи і віру в душах,

Ти ж сам страждав, Ти нас спасе́ш.

 

29.05. 14

 

* * *

 

Життя іде,

Життя сміється й плаче:

То обізветься птахом за вікном,

То загримить над головою,

Засвітеться веселкою яскраво,

Щасливим сміхом дитинчати,

Або німим скорботним плачем.

Як батько говорив -

Півсвіта плаче,

А півсвіта скаче.

 

Життя іде…

 

 

 

 


                                                

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
         
 
«    Апрель 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930 
 
 

 
Куда пойти в Никополе: ТОП - 5 событий ...
...
Где и когда в Никополе отметят Маслени ...
...
Куда пойти в Никополе на Католическое ...
...
Анонс новорічних свят у Нікополі
...
Куда пойти в Никополе на выходных?
...
 
 
  • Администратор 19.12.2016
    Новорічні святкування (1) / 0
    Администратор-фото
    21 грудня вистав у КЗ "НКДЦ" не буде. За детальнішою інформацією звертайтесь по телефону -  5-15-86
  • DanielDob 04.11.2016
    Никопольская молодежь отм ... (1) / 0
    DanielDob-фото
    5:1 (1:0, 0:1, 4:0). (14-, 54 ), (50), (59) . 32- . , 5 ,
  • Black_Fox 19.05.2016
    Хортинг – казачьи традиц ... (1) / 5
    Black_Fox-фото
    Никопольчане - призеры турнира
  • Надія Ткаченко 02.02.2016
    Алина Николаева- реп (1) / 20
    Надія Ткаченко-фото
    Молодчинка, Алиночка! :) Горжусь своей ученицей!
  • Администратор 22.01.2016
    У Нікополі без вісті проп ... (1) / 0
    Администратор-фото
    Нікопольський відділ поліції висловлює глибоку вдячність усім небайдужим нікопольцям, які відгукнулися на оголошення щодо зниклої 21 січня дівчинки. Завдяки пильності громадян її вдалося знайти вже на наступний день.
  • Администратор 06.01.2016
    Чайка-Любовная лирика (1) / 0
    Администратор-фото
    3 января 2016-го внезапно остановилось сердце поэтессы Ларисы Крикуненко(Чайка). Эта смерть стала полной неожиданностью для близких, родных, друзей и знакомых Ларисы Николаевны, ведь она вела активную общественную жизнь, постоянно проводила творческие встречи, где читала свои волшебные стихи и исполняла песни под бандуру и гитару. Будучи на пен ...
  • Администратор 08.12.2015
    Допоможіть врятувати житт ... (3) / 0
    Администратор-фото
    8 грудня 2015р. в обласній лікарні ім. Мечникова зупинилося сердце, ще одного нікопольського героя - Лацмана Анатолія Івановича.

  • Nadia 06.12.2015
    Допоможіть врятувати житт ... (3) / 0
    Nadia-фото
    Всем спасибо за поддержку и помощь!!! Состояние папы немного ухудшилось из-за пневмонии, кома уже 16 дней((( Еще мой "Герой" получил медаль
  • Nadia 01.12.2015
    Допоможіть врятувати житт ... (3) / 0
    Nadia-фото
    11 дней комы, н ...
  • Администратор 23.06.2015
    Нікополь зустрічав учасни ... (2) / 0
    Администратор-фото
    илья))),
    Вот ссылка на новости горисполкома,где есть репортаж о турнире.
    https://www.youtube.com/watch?v=IZFqcySUtQQ
 
 

 

 

 
 
Все права защищены © Никополь ART 2009-2019