Мы в телеграм

Последние новости Никополя, Марганца, Покрова. Город Никополь, Марганец, Покров - на NikopolNews. Останні новини Нікополя, Покрова, Марганця. Нікополь, Покров, Марганец - на NikopolNews.

 
   
   
   
   
   
   
    
 
    
  
  
  
  
  
       

Обідраний Хвіст Облізле вухо

Дата публикации: 16-02-2020

фото Александр Ткачев

Жив поживав в одному селі кіт. Причина появи його в господі,в якій він проживав,була досить банальною і притаманною появі майже половини всіх котів,які жили в цьому селі.
Одного ранку,його ,мокрого від вранішньої роси і жалібно нявкаю чого,знайшли під парканом господи. Він так жалібно благав про допомогу,був такий кумедний і беззахисний,що побачивши його ніхто не сумнівався в тому,що це створіння потребує їхньої уваги і звісно захисту.
З часом маленьке кумедне кошенятко перетворилось в гарного кота з виблискуючою на сонці шерстю. Але всі оточуючі його вважали,що гарний вигляд це ще не все,що потрібно в цьому житті і що все ж таки вихованість і порядність теж відіграють не останню роль в нашому існуванні. Але кіт виявився не готовий до кардинальних,щодо нього змін. Він вважав ,що його характер і манери цілком прийнятні і вперто не хотів піддаватися ні на яке перевиховання. В зв’язку з цим його вигляд претерпів деяких змін і замість його простого, до цього часу, ймення Кіт, його стали звати саме так,ви зрозумієте з подальшої розповіді.
Так от і сьогодні,коли вже всі давним-давно займалися своїми справами,а горластий півень на ймення «Скажений Репетун» співав своє обіднє «Ку-ку-ріку»,він тільки прокинувся . Для свого відпочинку кіт віднайшов гарненьке містечко на краєчку ковдри,який звисав з ліжка. Солодко потягнувшись,кіт виліз зі своєї схованки і подався на кухню,де завжди можна було чимось поживитись. Роззирнувшись навкруги він побачив тарілку з неабияким куснем запеченого м’ясця . Вона стояла так близенько і з неї долинав такий неймовірний аромат,що забувши про безпеку,він в ту ж мить опинився біля смаженини і тільки простягнув лапу до заповідного кусня,як зараз відчув на своїй спині мокрого рушника. Від несподіванки кіт аж підстрибнув та коли все це повторилося ще раз,а потім ще раз,він ,прийшовши до тями,кинувся чимдуж навтьоки, Двері, нажаль,були зачинені. Вирячивши очі він почав їх дерти намагаючись відчинити якомога скоріше. Не вдалося . Двері відчинилися без його допомоги. Отримавши гарного стусана кіт вилетів на ганок. Біля сходів на нього чекав гусак на ймення Шипуче Горло. Він з усієї сили щипнув кота за вухо і таке траплялося доволі часто і тому вухо з часом стало облізле і світилося залисиною. Кіт прожогом кинувся до воріт з однією думкою скоріше вирватися з цього пекла. Та тільки він добіг до них,як з буди,що стояла поряд ,вискочив пес Кусюче Ікло і вчепився в його хвіст. Коту здалося,що він хоче йому його відгризти. Сіпнувши хвоста до себе і при цьому залишивши шматок шерсті пащі пса,Обідраний хвіст Облізле вухо як ошпарений перескочив через паркан думаючи,що кінець кінцем він опинився на свободі. Та не тут –то було. Його чекав іще один сюрприз. Зістрибнувши з паркана під своїми лапами він відчув щось гливке і тепле. Звісно то були млинці,які,йдучи вранці на пасовисько залишила за собою корова на ймення Повне Цеберко . З останніх сил кіт виліз з ароматних млинців і озираючись навкруги ,накульгуючи,подався ген за село,до річки.
Біля води сиділо кілька рибалок,вони гомоніли про щось своє і не звернули на кота уваги. А він, скориставшись нагодою,запустив лапу в цеберко і витягнувши з нього рибинку чимдуж дременув в кущі і став зі смаком ласувати нею. Нарешті і йому сьогодні пощастило. Вже аж під вечір,діставшись до двору, він заліз по вишні,яка росла позад хати,у відчинене вікно,розлігся на підвіконні і солодко заснув серед газонів з квітами.
Ласкаві промінці вранішнього сонечка і безперервне» ку-ку ріку « Скаженого Репетуна вивільнили Обідраний хвіст Облізле вухо з полону сну. Потягнувшись і мало не задівши лапою горщика з фіалкою кіт зістрибнув на підлогу і в першу чергу почвалав на пошуки чогось смачненького. Не знайшовши на кухні нічого окрім порожньої бляшанки з-під сардин,він злизав з неї одиноку, малесеньку крихту хліба,яка залишила на собі божественний аромат рибки і розчарований пішов на вулицю.
Двері,як завжди коли йому було не до поспіху,були відчинені. Але все одно і сьогодні не обійшлося без конфузу. Переступаючи через поріг,він зненацька заплутався в гардині,яку завжди вішали задля того,щоб в хату не лізли нахабні мухи. Довелося затриматися на деякий час,щоб вивільнитися з тенет,які так недоречно з*явилися на його шляху. Перемігши ворога і залишивши від нього одні шмаття,Обідраний хвіст Облізле вухо кінець-кінцем вибрався на вулицю.
Сонечко світило. Горобці цвірінькали. В животі бурчало. Він вирішив зазирнути до льоху. Свиня яку звали Рожева Щока лежала на боці і вдоволено пережовуючи щось,замріяно дивилася у стелю. Забачивши ,що і в кориті ще не все виїдено кіт заліз у нього і став зі смаком ласувати вареним лушпинням картоплі і натертим буряком. Набивши живота такою смакотою,він зазирнув до курника,щоб напитися води,потім знехотя привітався з підстаркуватою куркою на ймення Тухле Яйце,яка як завжди сиділа в своєму гнізді із соломи,напханої в стару діжку.І з думкою про те,що сьогодні його жде неймовірне,пішов на город. Ще здалеку він побачив сусідську кішку,яку всі звали Пухнаста Гарнюня. Вона сиділа на травичці і млосно мружила очі. Кіт був закоханий в неї до нестями і іноді навіть приносив їй шматочок м’ясця або мишку.яку йому вдавалося вполювати. Обідраний Хвіст Облізле вухо підійшов до неї і став тертися щокою об її щоку на знак безмежної любові. Пухнаста Гарнюня зверхньо поглянула на обдертого сусіда,потім встала і гордовито задравши голову пішла до свого двору. Невезіння ніяк не залишало кота і він вирішив зігнати свою злість на одному зі своїх ворогів.
Гусак Шипуче Горло гордовито походжав по курнику,Обідраний Хвіст Облізле вухо виліз на сідало і звідти стрибнув йому прямісінько на спину. Гусак, отетерівши від несподіванки,спочатку вкляк на місці. А потім зірвався і вилетів на двір,розмахуючи крильми,як літак. Єдиним пасажиром цього планера був Обідраний Хвіст Облізле вухо. Уміло катапультувавшись з нього ,кіт вдоволений побіг на вулицю. А гусак ще довго не міг заспокоїтись і ошелешено літав по двору,доки пес Кусюче Ікло не вискочив зі своєї буди і не гавкнув на нього перед самісіньким його дзьобом. Тільки тоді Шипуче Горло на мить зупинився і прийшовши до тями,потягнув лапи,які ніяк не хотіли його слухати і запліталися на кожному кроці,знову до курника. У нього був такий жалюгідний вигляд,що побачивши його курка Тухле Яйце поступилася йому своїм гніздом. Гусак з останніх сил заліз у діжку і зарившись з головою в злежалу солому,від якої тхнуло тухлим яйцем,впав в летаргічний сон затамувавши в душі велику образу на кота і ще більше сподівання на те,що він обов’язково при нагоді помститься йому за свою « поругану честь».
А тим часом Обідраний Хвіст Облізле вухо через діру в паркані пробрався до сусідської господи і видершись по горіхові на горище,до самісінького ранку просидів у засідці, полюючи на знахабнілих мишей,які щоразу вміло виверталися з його гостреньких кігтиків. Плюнувши на дурне діло,він зліз вниз та помчав до свого двору,а там ,забачивши,що пес Кусюче Ікло вже дрімає,підкрався до його миски і підвечерявши залишками борщу,почвалав до хати і вже там , згадуючи промайнувший в дуже важливих справах день, заснув на вишитій подушечці.
Вранці його солодкий сон перервала набридлива муха, якій дуже сподобалось сидіти на його облізлому вухові. Тільки кіт її струшував, як вона знову та знову опинялась на тому ж таки вухові, яке після всіх подій , які відбувалися з його хазяїном, стало надчутливим до подібних екзекуцій Зрозумівши, що сон вже безнадійно перервано, Обідраний Хвіст Облізле вухо, зліз з прим’ятої подушечки та побіг на вулицю.
Під дахом цвірінькали горобці, сонечко яскраво світило,день обіцяв багато цікавого і неймовірного. Видряпавшись на дах, кіт поганяв горобців, погрів боки під гарячими промінцями сонця, а потім , через діру протиснувся до льоху, щоб потеревенити зі свинею про погоду і про те се. Але виявилось, що сьогодні Рожева Щока вже віднайшла собі набагато приємнішого для неї співбесідника. До неї в гості завітав сусідський хряк на ім’я Задрипана Ратиця. Завжди після його відвідин у Рожевої Щоки з’являлось багацько малесеньких поросяток. Зрозумівши, що їй не до його теревенів, Обідраний Хвіст Облізле вухо тихесенько,щоб не завадити кабану зізнаватися в коханні Рожевій Щоці, подався привітатись до найгарнішої в світі кішки. Але побачив здалеку, що Пухнаста Гарнюня не одна, а з сусідом, який жив через дорогу і в якого були дуже вишукані манери, в зв’язку з чим його звали Пушко Інтелігент. Від такого нахабства Обідраний Хвіст Облізле вухо вкляк на місці, як вкопаний, шерсть у нього стала дибки, кігті вилізли зі своєї схованки, очі налилися кров’ю . Бій був неминучий. Пушко Інтелігент зніяковів , не знаючи що робити – тікати або захищати гарну сусідку. Зваживши всі за і проти вирішив,що все ж таки непотрібно йти на конфлікт з цим невихованим грубіяном і відкланявшись , тихенько задкуючи, пішов собі споглядати метеликів, які кружляли навколо квіток полуниці. Обідраний Хвіст Облізле вухо трохи заспокоївся, але серце все ще калатало в грудях, як собачий хвіст об дорогу. А ревнощі так його засліпили, що кіт навіть не помітив як Гарнюня, задерши свого пухнастого, мов пір’їна хвостика, гордовито пішла до свого двору. Там вона вилізла на грушу, звідки з цікавістю спостерігала за своїми кавалерами. Обідраний Хвіст Облізле вухо,прийшовши до тями, розгублено роззирнувся, і не побачивши біля себе коханої ,невдоволений, подався за село, на природу, заспокоїти нерви.
Біля ставка він забачив корову Повне Цеберко, яка паслась там разом зі своїми подругами на зеленій соковитій травичці. Забачивши кота вона мукнула в знак привітання і далі продовжила займатися своєю справою. При всьому цьому ще й обмахувалась від комарів і від неймовірної спеки хвостом, обліпленим реп’яхами . Саме в той момент, коли Обідраний Хвіст Облізле вухо опинився занадто близенько біля цього віяла, він зненацька відчув як якась невидима сила підіймає його високо над землею, життя промайнуло за лічені секунди. Не зчувши й коли , кіт гепнувся на землю. Тільки став приходити до тями, як все повторилося знову. Обідраний Хвіст Облізле вухо відчув себе космонавтом. Голова гула як у скафандрі . Серце відчайдушно рвалося з грудей, як горобець на волю. Приземлившись в коров’ячий млинець, Обідраний Хвіст Облізле вухо схопився за гілку верби, яка росла поряд і став,що було сил вириватись на волю. Та це ніяк йому не вдавалось і коту здалось, що він до чогось приклеївся. Тут Обідраного Хвоста Облізле вухо знову стало тягнути в небо і,зрозумівши що ще одного такого польоту він не витримає, загрузши по коліна в коров’ячу радість і вирячивши від напруги очі, кіт з останніх сил схопився за гілляку і кінцем кінцем вирвався з тенет невідомої сили. Трохи віддихавшись Обідраний Хвіст Облізле вухо обдивився себе з ніг до голови і побачив,що його і без того небездоганний хвіст ,залишився без доброго шмата шерсті, а ще, поряд з залисиною, красувалася ціла купа реп’яхів. Тільки тепер кіт зрозумів, що з ним сталося. Проходячи повз корову він хвостом приліпився до реп’яхів, які та назбирала на свій хвіст на пасовиську.Нічого не помічаючи, бо була зайнята набагато серйознішою справою, корова Повне Цеберко і далі продовжувала поїдати соковиту траву. Обідраний Хвіст Облізле вухо, вдоволений тим, що пригода закінчилась набагато краще чим могла, накульгуючи, поплівся додому.
Але пробратися на своє улюблене місце йому не вдалося. Аромати, які кіт випромінював, ніхто не захотів нюхати і тому, випханому на двір віником,йому довелося ділити свій нічліг з куркою Тухле яйце. Всю ніч Обідраний Хвіст Облізле вухо був зайнятий тим,що видряпував зі свого хвоста залишки реп’яхів і відчищав з лап залишки ароматних млинців. Зморений пережитим стресом і тяжкою нічною працею , кіт заснув аж під самісінький ранок, зарившись з головою в солому, яка тхнула тухлим яйцем.
Проспавши майже до обіду і, з острахом згадуючи вчорашню пригоду, Обідраний Хвіст Облізле вухо поплентався на город. Там він раптово попав під струмінь води, якою поливали капусту. Втішившись тим , що це на краще, кіт , мокрий з голови до хвоста, під задоволені погляди Пушка Інтелігента, віднайшов собі гарну місцину. Вмостившись під теплими промінцями сонця, став приводити себе до порядку. Оговтавшись від вчорашнього і підсушивши своє хутро, він вирішив навідатись до сусіда- кота на ім’я Старий Рептя. Той сидів біля миски і щось їв. Обідраний Хвіст Облізле вухо потягнув носом повітря і відразу ж аромати жареної рибки донеслись до його ніздрів. Нахабно відсунувши Старого Рептю від миски він став з неймовірною швидкістю поїдати те,що йому не належало.Рептя скоса поглянув на нахабного сусіда, з яким йому вже не раз доводилось конфліктувати з такого ж таки приводу.Кожен раз, після таких з’ясувань, у Старого Репті недоставало великої кількості шерсті, якої вже й без цього залишилось не так вже й густо. Тому Рептя вирішив , що хай краще він залишиться без обіду, аніж потім виблискувати залисинами на боках. Обідраний Хвіст Облізле вухо,отримавши доступ до однієї з його улюблених страв, почав ще швидше поглинати смачне яство. Доївши все і вилизавши миску своїм шершавим язиком до дзеркального блиску,він з презирством поглянув на Старого Рептю, і гикнувши, повільно пішов на вулицю. Там кіт приліг перепочити та переварити вдалий сніданок під кущем бузку.
Відпочинок тривав недовго. Побачивши курей, які греблися в попелі, Обідраний Хвіст Облізле вухо, вирішив трішки себе розважити і раптово, кинувся на нічого не підозрюючи курей. Ті,від несподіванки, кинулися врізнобіч. Задоволений своєю витівкою, Обідраний Хвіст Облізле вухо наостанок покачався в попелі і пішов собі відпочивати. Та не тут то було. Його , сизого від попелу, віником було випхано на двір. Ділити нічліг з куркою Тухле Яйце не хотілося. Кіт ще трохи подряпався в двері, потім обійшов дім, сподіваючись, що хоч там зможе залізти через вікно. Але на превеликий жаль вікно було зачинено наглухо. Обідраний Хвіст Облізле вухо зрозумів, що сьогодні тут його бачити не хотіли. Уже в цілісінькій темряві він поліз на горище і, згорнувшись калачиком,зморений нелегким днем, заснув під шурхіт нахабних мишей. Іноді, посеред сну, коли залишки попелу потрапляли йому до ніздрів, кіт голосно чхав і тоді перелякані миші на мить замовкали. І лишень згодом, почувши як Обідраний Хвіст Облізле вухо починає хропіти, знову вилазили зі своїх схованок і продовжували перебирати лахміття.
Вранці, промерзлий до кісток, і зі скуйовдженою мишами шерстю, кіт , по гілці горіха, яка нависала на самісінький дах, спустився у двір. Трохи розігрівшись, поганявши горобців, які клювали зерно, насипане в курнику, роззирнувся довкола та одразу ж зрозумів,що спілкуватись з ним ніхто не бажає. Ні гусак Шипуче Горло, який побачивши Обідраного Хвоста Облізле вухо, завчасно вилетів на грушу і сидів споглядаючи на нього спідлоба. Ні курка Тухле Яйце, яка знехотя склювала декілька зернин, та знову залізла до старої діжки і сиділа там куняючи. Ні півень Скажений Репетун, який промочивши свою лужену горлянку, не звертаючи на кота ніякої уваги, поплентався на город і там, намагався в тільки-но скопаній землі віднайти гарного черв’яка собі на обід. Обідраний Хвіст Облізле вухо,ображений неймовірним презирством до його персони, вирішив знову навідатись до Старого Репті. Але і Рептя , побачивши кота здалеку, з неймовірною швидкістю йому непритаманною, витягнув з надщербленої миски шкірку з сала, та проковтнув її не жуючи. Обідраний Хвіст Облізле вухо не чекав від Репті такого нахабства. Невдоволений і злий, він відштовхнув того від тарілки, але зазирнувши в неї побачив, що та пуста. Зголоднілому і вкрай злому Обідраному Хвосту Облізле вухо захотілося зараз же віддячити Старому Репті за гостинний прийом. Але той, відчуваючи що сусіду-нахабі може не сподобатися його витівка, завчасно сховався під кришкою погреба. Роззирнувшись навкруги і не знайшовши і сліду Репті, Обідраний Хвіст Облізле вухо подався до води, по дорозі згадуючи про рибалок і про смачненьку рибку, яку йому вдалося вполювати останнього разу. Голодна слина скочувалась з язика, а надія на те, що невезіння має нарешті закінчитись, не залишала його весь шлях. Біля ставка, з вудками в руках, сиділо декілька рибалок, які мовчки спостерігали за своїми вудками. Час від часу один з них схоплювався і починав вовтузитись з ліскою,то змотуючи і підтягуючи до себе, то знову відпускаючи. Та врешті решт, під захоплені погляди приятелів,рвонувши її наостанок, він викидав на берег гарненьку рибинку. Як раз такий момент і застав Обідраний Хвіст Облізле вухо. В захваті від побаченого і звісно в передчутті смачної вечері, в нього розширились зіниці і забурчало в животі. Згодом рибалки розвели вогнище і почали готувати юшку. Кіт спостерігав за цим дійством з-під куща квітучого терену і, як тільки в повітрі почав підійматися аромат готової страви, потихеньку підійшов поближче. До його появи рибалки поставились доволі таки дружелюбно. Один навіть почухав Обідраного Хвоста Облізле вухо, за вухом, а інший витягнув з казана невелику рибинку і кинув її йому. Кіт не вірив своїм очам,нарешті і йому пощастило.Рибка була ще гарячою і тому Обідраний Хвіст Облізле вухо вимушений був ласувати нею обережно, хоча від неї йшли такі аромати, що йому хотілося проковтнути рибу всю і одразу. Тільки кіт її доїв, як йому кинули ще одну. Радості не було меж. Доївши смакоту Обідраний Хвіст Облізле вухо, задоволений та ситий, почимчикував додому. Сьогодні йому вже ніхто не заважав відпочивати там, де йому хотілося і кіт,діставшись до свого улюбленого місця, знесилено впав і в ту ж мить заснув. Всю ніч Обідраному Хвосту Облізле вухо снилась Пухнаста Гарнюня, яка обіймала його схожим на пір’їну хвостом і муркотіла про кохання.
Зранку дощило. Обідраний Хвіст Облізле вухо сидів на підвіконні поміж газонів с фіалками і замріяно вдивлявся туди, де жила Пухнаста Гарнюня. Розуміючи,що сьогодні йому не вдасться зустрітися хоч на мить з коханням всього життя, кіт був неабияк розчарований. Навіть тоді, коли його вже в котрий раз покликали снідати, Обідраний Хвіст Облізле вухо не зрушив з місця і продовжував мріяти про нездійсненне. Після обіду виглянуло сонечко і півень Скажений Репетун почав від радощів безперестанно горлати своє кукуріку. Кіт зістрибнув з підвіконня і почвалав на вулицю з однією єдиною надією побачити кохану.
Ледве пробравшись по мокрій траві до двору, де жила Пухнаста Гарнюня, став з надією чекати, коли ж вона з*явиться. І тут його погляд зупинився на гойдалці,яка стояла у дворі і на якій частенько любила посидіти Гарнюня. Та сьогодні на її місці сидів Пушко Інтелігент. Обідраний Хвіст Облізле вухо від такого нахабства вкляк на місці.Шерсть стала дибки, кігті вилізли зі своєї схованки і були готові до бою, щоб захистити його кохану. Пушко, побачивши грізного сусіда, і дуже добре знаючи, що з ним краще не конфліктувати, вирішив всю цю ситуацію залагодити мирними переговорами. Але , зваживши всі за та проти, вирішив відкласти свій візит до гарної сусідки до кращих часів. Він тихенько зістрибнув з гойдалки і, потихеньку задкуючи , добрався до паркану. Тільки Пушко повернувся,щоб пролізти в щилину на вулицю, як в цей же момент відчув, як чиїсь гострі пазурі впились в його тіло. Звісно це був його сусіда-грубіян, який так невчасно зірвав побачення. Відбиватись не було сенсу, сили були нерівні. Діставши ще декілька ударів гострими пазурями, Пушко Інтелігент, вловивши момент, коли сусіда готувався до наступної атаки, з неймовірною для нього швидкістю, покинув поле бою. Обідраний Хвіст Облізле вухо потроху став приходити до тями. Роззирнувшись довкола він побачив ту, заради якої тільки-но був готовий віддати своє життя. Пухнаста Гарнюня спокійно сиділа на порозі будинку. Вона вже доволі давно спостерігала за поєдинком між двома її кавалерами і з цікавістю чекала, чим же він завершиться , і хто отримає перемогу – сила чи інтелігентність. Віддати перевагу ні одному з них вона ніяк не наважувалась. На її думку одному з них не доставало сміливості, а іншому – інтелігентності та манер. На даний момент її дуже вразила відчайдушність , з якою її сусід з облізлим хвостом добивався її уваги. Тож сьогодні з ним вона вирішила бути більш чемною. Виляючи своїм хвостиком , схожим на пір’їну , вона легким, елегантним кроком, підійшла до нього і скромно , але з нотками ніжності, муркнула. Обідраний Хвіст Облізле вухо одразу ж забув про манірного сусіда і, не тямлячи себе від радості, почав темпераментно тертися об Гарнюню своїми обідраними боками. А потім запропонував їй прогулятись. На його подив вона відразу ж погодилась на його пропозицію. Кіт , задоволений тим,що цей любовний конфлікт завершився так гарно, вирішив показати себе перед коханою з найкращого боку. Він то качався перед нею, намагаючись таким чином розчистити доріжку, по якій Гарнюня елегантно йшла, перебираючи своїми гарними ніжками. Потім, вдаваючи обізнаність,муркотів їй про погоду, про найсвіжіші модні тенденції, і звісно про те, як вона сьогодні неймовірно виглядає. Пухнаста Гарнюня була дуже задоволена тим, що вона не помилилась і зробила правильний вибір. Але кішка також не сумнівалась в тому, що над манерами цього закоханого в неї по самісінькі його облізлі вуха, грубуватого сусіда, їй доведеться ще добряче попрацювати. Не здогадуючись про думки, які роїлись в гарненькій голівці, Обідраний Хвіст Облізле вухо намагався з усіх сил справити гарне враження, стосовно своєї персони. І тут він побачив зграйку горобців, які так голосно з’ясовували кому з них дістанеться шматок пирога, що навіть не помічали появи котів. Мрії про майбутній смачний обід запаморочили голову. Забувши в мить про манери і про Гарнюню, Обідраний Хвіст Облізле вухо припав до землі і, здійнявши за собою куряву,з оскаженілим поглядом, кинувся на зграю горобців, які в ту ж мить розлетілися хто куди. Ковтнувши пирога не жуючи, та визбиравши крихти до однієї, він став приходити до тями.Розум став прояснюватися. З поганим відчуттям Обідраний Хвіст Облізле вухо озирнувся, шукаючи поглядом Пухнасту Гарнюню, але марно. Її ніде не було видно. Злий сам на себе він подався до двору Гарнюні, але й там її не знайшов. Розчарований тим що відбулося, він ще трошки посидів під вишнею, потім заліз на неї, намагаючись згори угледіти місцезнаходження своєї коханої. Але Гарнюні ніде не було видно. Тут знову почав накрапати дощик і кіт , злізши з дерева, мокрий і злий, побіг додому.
Двері були зачинені. Він став несамовито дряпати їх, намагаючись відчинити, але вони не піддавалися, бо були мокрі і слизькі. На ночівлю до свині Рожева Щока, а тим паче до курки Тухле Яйце, йти не хотілося, пес Кусюче Ікло теж на його погляд не міг скласти гарної компанії. Був ще один варіант. Ховаючись від дощу,ще більш злий і промоклий до останньої шерстинки, він забіг до хліва, де відпочивала корова Повне Цеберко,намагаючись її не збудити. Обідраний Хвіст Облізле вухо заліз у купу сіна і, тремтячи від холоду, намагався заснути. Але думки про Гарнюню постійно лізли в голову і не давали спокійно відпочити від важкого, напруженого дня. Тільки вранці , коли Повне Цеберко пішла на пасовисько і навкруги запанувала повна тиша, кіт заснув.
Прокинувшись від того, що його хтось кликав і, зірвавшись з місця, з напівзаплющенними очима, Обідраний Хвіст Облізле вухо вилетів на двір. Біля порога стояла тарілка. Кинутий в неї шматочок м’ясця був дуже доречний. Живіт , зрадівши, перестав бурчати. Задоволений і майже ситий , кіт , вмившись, вмостився погрітись на сонечку. Але, згадавши про вчорашню невдачу, встав і, похнюпивши голову, пішов залагоджувати свою провину. Гарнюні не було видно. Він підійшов ближче до паркану і почав головно її кликати. Відповіддю була повна тиша. Обідраний Хвіст Облізле вухо заліз на вишню, яка однією зі своїх гілок діставала аж до вікна, на якому полюбляла сидіти Гарнюня і став з надією вдивлятись в середину, при цьому не зупиняючись кликав її, горлаючи як навіжений. З болем в серці, зрозумівши, що його не хочуть ні бачити, ні чути, Обідраний Хвіст Облізле вухо розчарований зліз з дерева і почвалав собі геть. Ще декілька разів поспіль він приходив під двір і несамовито горлав під парканом, сподіваючись побачити Гарнюню.
Одного разу, він все ж таки її побачив. Вона сиділа на гойдалці і про щось муркотіла з його конкурентом Пушком Інтелігентом. Той пройдисвіт гарно причесаний і напахчений сидів поряд, обіймаючи її своїм хвостом. Розчарований до нестями , Обідраний Хвіст Облізле вухо декілька днів був в депресії , і навіть їжа не приносила йому жодного задоволення.
Якось одного ранку, він забрів до чужої господи. У дворі сиділа гарненька смугаста кішечка. Побачивши його, вона привітно посміхнулась, а потім подвинула до нього шматочок ковбаски, а сама стала доїдати залишки хлібця. Розчулений такою гостинністю і увагою, Обідраний Хвіст Облізле вухо, не довго думаючи, взявся за смачне пригощання, а натомість з*явилася жага до нових подвигів і величезна надія на вічне взаємне кохання.
Тепер, майже щодня, він навідувався до нової знайомої, ім’я якої , як він згодом з’ясував було Ласкава Смужечка. При цьому , кожного разу, Обідраного Хвоста Облізле вухо,чекало привітне спілкування і гарне частування. Забувши геть про Гарнюню, він в повній мірі насолоджувався новим коханням.
Одного дня, сидячи поряд зі своєю коханою серед квітучих кульбаб, під цвірінькання горобців, Обідраний Хвіст Облізле вухо зробив їй пропозицію лапи і серця. Ласкава Смужечка спочатку знітилась, а потім на знак згоди муркнула і ніжно тернулась своєю щокою об його. Кіт не тямив себе від щастя. Він привів її до свого двору і, з неабиякою гордістю, познайомив з усіма його мешканцями. На диво і радість Обідраного Хвоста Облізле вухо, всі прийняли Ласкаву Смужечку дуже привітно. Тепер вони вже вдвох відпочивали на його улюбленому місці, на краєчку ковдри, яка звисала з ліжка.
Згодом у них з*явилися дітки. Обідраний Хвіст Облізле вухо , разом з ласкавою смужечкою, поринули в буденне сімейне життя.За останній час він змінився до невпізнанності і став справжнім турботливим чоловіком і батьком. З ніжністю дивлячись на свою кохану Ласкаву Смужечку, кіт завжди дякував їй за те, що кішка так не очікувано ввійшла в його безтурботне життя, і наповнила його найяскравішими фарбами. І тепер, як ніколи, Обідраний Хвіст Облізле вухо був впевнений в тому, що окрім його коханої Смужечки, ніхто йому не потрібен, навіть сама найкраща Гарнюня.
Обідраний Хвіст Облізле вухо був щасливий і вдоволений тим, що хай там що,а його життя все ж таки вдалося.


Пісенька до казки

Жив собі поживав
Кіт вусатий
На краєчку ковдри спав
Він у хаті

Змалку кіт завзятим був
До м’ясця смачного
Та ніхто терпіть завзяття
Не хотів такого

Завжди він потрапляв
У якісь пригоди
Та уміло долав
Усі перешкоди

Закохався кіт якось
У сусідську кішку
Та на серці в неї був
Уже давно інший

До своєї цілі йшов
Він без зупинки
І нарешті віднайшов
Свою половинку

Не впізнати тепер
Нам кота
Вдача ,що була колись
Зовсім вже не та

Вже господар відтепер
Не ледащо
Чоловік і батько
Самий кращий

Приспів:
Кіт вусань, кіт вусань
Обідраний хвіст
Має він , має він
До усього хист

Кіт вусань, кіт вусань
Облізле вухо
Він ніколи і нікого
В світі не слухав



Лариса Олійник


                                                

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
         
 
«    Апрель 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930 
 
 

 
Куда пойти в Никополе: ТОП - 5 событий ...
...
Где и когда в Никополе отметят Маслени ...
...
Куда пойти в Никополе на Католическое ...
...
Анонс новорічних свят у Нікополі
...
Куда пойти в Никополе на выходных?
...
 
 
  • Администратор 19.12.2016
    Новорічні святкування (1) / 0
    Администратор-фото
    21 грудня вистав у КЗ "НКДЦ" не буде. За детальнішою інформацією звертайтесь по телефону -  5-15-86
  • DanielDob 04.11.2016
    Никопольская молодежь отм ... (1) / 0
    DanielDob-фото
    5:1 (1:0, 0:1, 4:0). (14-, 54 ), (50), (59) . 32- . , 5 ,
  • Black_Fox 19.05.2016
    Хортинг – казачьи традиц ... (1) / 5
    Black_Fox-фото
    Никопольчане - призеры турнира
  • Надія Ткаченко 02.02.2016
    Алина Николаева- реп (1) / 20
    Надія Ткаченко-фото
    Молодчинка, Алиночка! :) Горжусь своей ученицей!
  • Администратор 22.01.2016
    У Нікополі без вісті проп ... (1) / 0
    Администратор-фото
    Нікопольський відділ поліції висловлює глибоку вдячність усім небайдужим нікопольцям, які відгукнулися на оголошення щодо зниклої 21 січня дівчинки. Завдяки пильності громадян її вдалося знайти вже на наступний день.
  • Администратор 06.01.2016
    Чайка-Любовная лирика (1) / 0
    Администратор-фото
    3 января 2016-го внезапно остановилось сердце поэтессы Ларисы Крикуненко(Чайка). Эта смерть стала полной неожиданностью для близких, родных, друзей и знакомых Ларисы Николаевны, ведь она вела активную общественную жизнь, постоянно проводила творческие встречи, где читала свои волшебные стихи и исполняла песни под бандуру и гитару. Будучи на пен ...
  • Администратор 08.12.2015
    Допоможіть врятувати житт ... (3) / 0
    Администратор-фото
    8 грудня 2015р. в обласній лікарні ім. Мечникова зупинилося сердце, ще одного нікопольського героя - Лацмана Анатолія Івановича.

  • Nadia 06.12.2015
    Допоможіть врятувати житт ... (3) / 0
    Nadia-фото
    Всем спасибо за поддержку и помощь!!! Состояние папы немного ухудшилось из-за пневмонии, кома уже 16 дней((( Еще мой "Герой" получил медаль
  • Nadia 01.12.2015
    Допоможіть врятувати житт ... (3) / 0
    Nadia-фото
    11 дней комы, н ...
  • Администратор 23.06.2015
    Нікополь зустрічав учасни ... (2) / 0
    Администратор-фото
    илья))),
    Вот ссылка на новости горисполкома,где есть репортаж о турнире.
    https://www.youtube.com/watch?v=IZFqcySUtQQ
 
 

 

 

 
 
Все права защищены © Никополь ART 2009-2019